Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 915/1794/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників позивача Є.Жуковського (керівник), А. Когіна (дов. від 29.12.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року у справі № 915/1794/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 384 374 грн 21 коп.,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 384 374 грн 21 коп. інфляційних втрат з підстав неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару за договором від 25 червня 2013 року № 14.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18 листопада 2015 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року рішення змінено та задоволено позовні вимоги в частині стягнення 69 381 грн 20 коп.; у решті позову відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення.

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" проти доводів касаційної скарги заперечує, у її задоволенні просить відмовити та розглянути справу без участі його представника.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 25 червня 2013 року сторони уклали договір (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу будівельні матеріали (далі - товар), а відповідач - їх оплатити та прийняти в кількості відповідно поданим заявкам.

Відповідач повну оплату отриманого товару не здійснив і позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24 червня 2014 року у справі № 915/795/14 задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 497 766 грн 68 коп. основного боргу, 36 694 грн 03 коп. пені та 13 219 грн 12 коп. річних. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31 липня 2015 року рішення залишено без змін та задоволено заяву дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочку виконання рішення на 12 місяців за наступним графіком: 31 серпня 2014 року - 10 000 грн; 30 вересня 2014 року - 10 000 грн; 31 жовтня 2014 року - 10 000 грн; 30 листопада 2014 року - 10 000 грн; 31 грудня 2014 року - 10 000 грн; 31 січня 2015 року - 10 000 грн; 28 лютого 2015 року - 10 000 грн; 31 березня 2015 року - 10 000 грн; 30 квітня 2015 року - 10 000 грн; 31 травня 2015 року - 10 000 грн; 30 червня 2015 року - 10 000 грн і 31 липня 2015 року - 437 679 грн 83 коп.

Позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує тим, що відповідач сплатив заборгованість лише 21 вересня 2015 року, у зв'язку з чим, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, несе відповідальність у вигляді відшкодування кредитору витрат від інфляції в сумі 384 374 грн 21 коп., нарахованих на суму невиконаного зобов'язання в розмірі 497 766 грн 68 коп. за період з серпня 2013 року по вересень 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що наявність розстрочки виконання судового рішення не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання у строки, визначені у договорі, та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки під час розстрочки інфляційні процеси тривають і грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним.

Змінюючи рішення апеляційний господарський суд дійшов висновку, що невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за період такого розстрочення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 905/3137/14-908/5775/14 Господарського суду Запорізької області.

Таким чином апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позовні вимог у частині стягнення 69 381 грн 20 коп. інфляційних втрат за період часу, до початку розстрочення виконання рішення - з серпня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 62 006 грн 29 коп., а також з після закінчення розстрочки до моменту погашення заборгованості за серпень - вересень 2015 року в розмірі 7374 грн 91 коп.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року у справі № 915/1794/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець